Навігація

Про цей проект

Пориньте в мандрівку єврейським простором Чернівців з допомогою нашого Аудіогіду та відкрийте для себе чисельні, але затерті місця вируючого в минулому єврейського життя міста. Скористайтесь мультимедійними мапами, щоб зануритися в унікальну єврейську спадщину цього європейського міста. Мапи допоможуть вам переглянути сімейні фотографії, архівні файли і познайомлять вас з 8 особистими історіями тих, хто вижив в роки Голокосту.

Бейт Тфіла Біньямін
Бейт Тфіла Біньямін

Бейт Тфіла Беньямін

Element 340
вулиця Лук'яна Кобилиці, 53
00:00
00:00
  • No title 00:00

Дещо поза межами центральної частини міста на вулиці Лук’яна Кобилиці, 53, знаходиться одна з двох досі діючих синагог. Щоправда, сьогодні більшість її відвідувачів становлять туристи. І це недивно хоча б тому, що йдеться про синагогу, яка до нашого часу в значній мірі зберегла свою автентику.

Після Другої світової війни радянське керівництво одну за одною позакривало усі синагоги. Єдиною діючою залишилася «Бейт Тфіла Беньямін» У свій час молитися до неї ходив і тато Йосипа Бурсука:

Після війни мій тато та моя мама продовжували суворо дотримувалися єврейських звичаїв. Вони відзначали єврейські свята та тримали Шабат. Моя мама була домогосподаркою, а тато повернувся на стару роботу, де працював аж до виходу на пенсію. Після 1948 року, коли був пік кампанії проти «космополітів», у Чернівцях залишилася лише одна діюча синагога. Мій тато щосуботи відвідував богослужіння. Одного разу я запитав його: «Ти не є настільки релігійною людиною, чому ж у нашій сім’ї так багато уваги відводиться єврейській традиції?» Мій тато відповів: «Для того, щоб ми її знали і пам’ятали». І я таки її запам’ятав.

В умовах загального страху та за браком авторизованого рабина публічні богослужіння у синагозі тривалий час не проводилися. Останнє стало можливим лише з розпадом СРСР. З 1992 р. і до травня 2018 р. душпастирські функції у синагозі незмінно виконував рабин Ноах Кофманський.

Освячення споруди відбулося 22 лютого 1925 р. Новозбудований молитовний дім мав характерну і водночас просту конструкцію. Головним її елементом була невелика молитовна зала із окремими місцями для чоловіків та жінок. Внутрішні стіни зали були вкриті сюжетним стінописом, виконаним, очевидно, у 2-й половині 1930-х років місцевим народним умільцем. Ці фрески збереглися до нашого часу і являють собою унікальний приклад давно зниклої традиції синагогального малярства.

У 30-х роках ХХ століття Бейт Тфіла Беньямін була однією із багатьох невеликих синагог у місті. Руді Кац, 1929 року народження, розповідає про відвідання синагоги та різні релігійні напрямки іудаїзму в Чернівцях у роки свого дитинства:

Ми ходили до тієї синагоги, котра була найближче до нашого дому. Це була маленька синагога, яку відвідували прості люди: серед них не було інтелектуалів, лікарів чи професорів. Для цих простих людей жодного значення не мало питання реформізму. Вони не належали ні до ортодоксів, ні до реформістів. У синагозі був лише «шамаш» – служка, однак рабина не було. Не знаю, якою була ситуація з іншими синагогами, але євреї-прихожани Темплю були іншими, вони були інтелектуалами, тож вони були реформістами. Але у той час цей поділ на різні релігійні напрямки не був настільки важливим.

Чернівецької міської ради приміщення синагоги було повернуто у власність Релігійної громади іудейського культу. Сьогодні приміщення синагоги, на жаль, не завжди доступне для вільного відвідування усіма бажаючими.

Детальніше