Навігація

Про цей проект

Пориньте в мандрівку єврейським простором Чернівців з допомогою нашого Аудіогіду та відкрийте для себе чисельні, але затерті місця вируючого в минулому єврейського життя міста. Скористайтесь мультимедійними мапами, щоб зануритися в унікальну єврейську спадщину цього європейського міста. Мапи допоможуть вам переглянути сімейні фотографії, архівні файли і познайомлять вас з 8 особистими історіями тих, хто вижив в роки Голокосту.

дізнайтеся більше на тему:

Єврейська культура та освіта

00:00
00:00
  • No title 00:00

Культура та освіта завжди відігравали важливу роль в житті єврейської громади багатоетнічного міста Чернівців. Особливо це стосується періоду Австро-Угорщини. У Чернівцях, як і Відні, процвітала культура кав’ярень. Такі кав’ярні, як «Європа», у приміщенні якої нині знаходиться популярний ресторан «Панська гуральня», мали тоді значний вплив на культурне життя цілого міста. Ця та інші відомі кав’ярні розміщувалися на Панській вулиці (нині – це вулиця Ольги Кобилянської), яка і в наш час є чудовим місцем для прогулянок.

Німецька була офіційною мовою міста. Вона домінувала у повсякденному житті і використовувалась більшістю громадян.
Значна частина єврейської буржуазії також ототожнювала себе з німецько-австрійською культурою. Наприкінці ХІХ століття єврейські учні становили більшість у німецькій гімназії Чернівців. Більшість єврейських дітей відвідували державні німецькомовні школи, а єврейські газети та періодичні видання зазвичай виходили також німецькою мовою.
Євреї становили основу німецькомовної інтелігенції. Багато викладачів відкритого у 1875 році університету Франца-Йосифа також мали єврейське походження

Перша офіційна єврейська школа у Чернівцях відкрилася в 1855 році. Впритул до неї на сьогоднішній Театральній площі у 1908 році був зведений Єврейський національний дім. Того ж року в Чернівцях відбулася перша всесвітня конференція з мови ідиш.

Піднесення національного руху супроводжувалося виникненням єврейських культурно-освітніх об’єднань. Товариство «Сафа Іврія» сприяло поширенню івриту; культурний центр «Тойнбігаллє» був тісно пов’язаним із сіоністським рухом, а будинок культури «Морґенройт» – із соціал-демократичною партією.
Навіть після розпаду держави Габсбургів і приєднання Чернівців до Королівства Румунія, місто залишалось багатомовним.
Це дуже добре запам’ятав Йосиф Бурсук, який народився в Чернівцях в 1931 році. Його спогади містяться у колекції інституту Центропа:

До війни в усіх крамницях висіли таблички з написом «Тут розмовляти лише румунською». Вдома ми говорили на ідиші, на вулиці німецькою, а школі румунською.

Важливим елементом єврейської культури міста був єврейський театр. Йосиф Бурсук згадує:

Чернівці мали єврейський театр. У 1937 році, коли мені виповнилося шість років, мої батьки взяли мене на концерт прекрасної єврейської співачки Сіді Таль. Вона працювала у філармонії в Чернівцях і співала народні пісні на ідиші. Пізніше я багато разів слухав її, але той перший концерт запам’ятався мені назавжди. Батьки брали нас на всі вистави єврейського театру.
Я також пам’ятаю свято Пурим та грандіозний карнавал, у якому брало участь все місто. Від будинку до будинку ходили перевдягнуті люди, на площах міста відбувалися вистави єврейського театру, за якими спостерігало все населення.

Про єврейський театр, а також походи в кіно у місті свого дитинства згадує у своєму інтерв’ю для Центропи й Мелітта Зейлер, котра народилася 1929 року:

Якось, коли я була маленькою, ми пішли на виставу єврейського театру. Це була велика подія, адже на сцені мала виступати дуже відома єврейська артистка Сіді Таль. Мама взяла нас, дівчаток, щоб ми побачили її. Також мама водила нас в кіно. Ми не пропускали жодного фільму з Ширлі Темпл. Після приходу росіян нас примусово водили зі школи дивитися російські п’єси, особливо Льва Толстого. Вони мені також подобалися.

Детальніше
Колишній стадіон «Маккабі»

Колишній стадіон «Маккабі»

«Тео грав у футбол за «Маккабі» з десяти років. Його команда навіть їздила у Бухарест, де грала проти місцевого «Маккабі». – Сильвія Зеґенрайх

Building of the former Jewish primary school today

Єврейська народна школа

До середини ХІХ століття єврейські діти мали можливість відвідувати лише нелегальні релігійні школи. Після реформи народної освіти в 1855 році у місті з’явилася єврейська початкова школа світського типу.

колишня будівля «Тойнбігаллє»

Єврейський культурно-просвітницький центр «Тойнбігаллє»

Відкрита у 1913 році будівля «Тойнбігаллє» швидко перетворилася на осередок єврейської культури, який діяв і у міжвоєнний період. До його закриття в 1940 році вона була також місцем проведення соціальних та політичних акцій.

Культурно-освітній центр товариства «Сафа Іврія»

Товариство «Сафа Іврія» було до Другої світової війни однією з найважливіших організацій, яка займалася поширенням гебрайської мови. Його школу відвідував відомий поет Пауль Целан, а також один з опитаних «Центропою» свідків Бруно Біттманн.

Будинок культури «Морґенройт»

Товариство «Морґенройт» було організацією Бунду – єврейської секції Соціал-демократичної партії. Воно виникло в 1908 році і виступило ініціатором будівництва Центру освіти і культури для єврейських робітників.

Єврейський національний дім

Ця вражаюча споруда відкрилася в 1908 році як резиденція адміністрації єврейської громади та єврейських інституцій міста. Нині у ній знаходиться Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини – початковий пункт нашої аудіоекскурсії.